Як це відбувалося
- Ант.Водяні годинники із сигналом: вода перетікала в посудину, витісняла повітря, через що свисток починав свистіти або падали кульки.
- Сер.Монастирські механізми будили дзвонаря, щоб той вчасно скликав інших на службу - точність була потрібна саме для розкладу молитов.
- 1787Американський майстер виготовив домашній будильник, але він дзвонив лише в одну заздалегідь установлену годину, без можливості вибору.
- XIX ст.З'являються механізми з можливістю налаштувати час, і робітники фабрик стають головними покупцями.
Останній пункт пояснює весь попит. Поки люди жили за сонцем, будильник був не потрібен; фабрика з початком зміни за сигналом гудка зробила пробудження в точну годину питанням заробітку.
Годинники при цьому довго залишалися дорогими. Поки механізм коштував як місячна зарплата, робітникові було вигідніше платити людині, яка його розбудить.
Професія побудника
У промислових містах існувала справжня професія: людина з довгою палицею обходила будинки й стукала у вікна на других поверхах, доки мешканець не відгукнеться. За невелику щотижневу плату вона будила десятки клієнтів, і такі люди працювали до середини XX століття.
У них були й професійні прийоми. Дехто використовував трубку, щоб стріляти сушеним горохом у шибку; головною вимогою було розбудити клієнта й не розбудити сусідів, які не платили.
Професія зникла не через появу будильника як такого, а через його здешевлення. Щойно механізм став коштувати дешевше, ніж кілька тижнів послуг, платити людині більше не було сенсу.
Кнопка повтору, до речі, з'явилася набагато пізніше й з технічних причин: конструкція шестерень давала змогу зробити інтервал приблизно на 9 хвилин, і він досі залишається стандартом.
Дочитай у застосунку Miqo
Ще 1 хвилина - і квіз наприкінці. Стаття - у розділі «Історія → Винаходи»
Наведи камеру телефона - відкриється App Store або Google Play.
Джерела
- Пристрої для подавання сигналу в заданий час відомі ще з античності
- масове поширення побутових будильників пов'язане з промисловим режимом праці кінця XIX століття. У промислових містах Великої Британії до середини XX століття існувала платна послуга побудки мешканців