Що можна перевірити
Сфотографуй Місяць біля горизонту, а через кілька годин - високо в небі, одним об'єктивом. Розмір на знімках збігатиметься з точністю до часток відсотка, хоча оку різниця здається величезною.
Є і старий спосіб без камери. Якщо подивитися на низький Місяць крізь аркуш паперу, згорнутий у трубочку, або нахилитися й подивитися між ногами, ефект зникає, і він одразу стає звичайним.
Перевіряється й протилежне: кутовий розмір Місяця біля горизонту навіть трохи менший, ніж у зеніті, бо там він на один радіус Землі далі від того, хто спостерігає. Тобто ілюзія працює всупереч вимірюванню, а не на його користь.
Отже, справа не в атмосфері. Заломлення повітрям справді сплющує диск біля горизонту, але не збільшує його, тож пояснення через повітря найпопулярніше й найменш точне.
Як це пояснюють
Основна лінія пояснень пов'язана з видимою відстанню. Біля горизонту Місяць видно за будинками, деревами й пагорбами, і мозок вважає його дуже далеким; далекий об'єкт такого самого кутового розміру має бути більшим, і сприйняття домальовує його розмір.
Проти цього є заперечення: ілюзія зберігається й над відкритим морем, де немає жодних орієнтирів. Отже, пояснення неповне, і обговорюють додаткові причини, аж до положення очей і голови.
Обговорюють і форму самого неба. Люди сприймають небосхил не як півсферу, а як сплющений купол: горизонт здається дальшим за зеніт, тому об'єкти біля горизонту здаються більшими.
Суперечка триває понад дві тисячі років: явище описували ще в античності. Це рідкісний випадок, коли просту й усім знайому річ досі не вдається пояснити до кінця.
Дочитай у застосунку Miqo
Ще 1 хвилина - і квіз наприкінці. Стаття - у розділі «Космос → Місяць»
Наведи камеру телефона - відкриється App Store або Google Play.
Джерела
- Кутовий розмір Місяця біля горизонту не перевищує його розмір у зеніті й навіть трохи менший
- цей ефект належить до ілюзій сприйняття. Пояснення через сприйману відстань і форму видимого небосхилу не вважаються вичерпними, а атмосферне заломлення не збільшує розмір Місяця