Що в центрі
Паливо закінчується. Поки тривають реакції, тиск зсередини утримує зорю. Щойно вони припиняються, утримувати її вже нічим.
Ядро обвалюється всередину. Колапс триває частки секунди. Речовина стискається до щільності, немислимої у звичайних умовах.
Оболонку зносить назовні. Відбита ударна хвиля та потік частинок викидають зовнішні шари зі швидкістю тисяч кілометрів за секунду.
Ядро залишається. За меншої маси це куля з нейтронів розміром із місто. За більшої: об’єкт, із якого не виходить навіть світло.
Четвертий крок дає найважче для уяви число. Речовина нейтронної зорі настільки щільна, що наперсток цієї речовини важив би приблизно стільки ж, скільки гора.
Такі залишки часто швидко обертаються й посилають вузько спрямований промінь. Із Землі він виглядає як імпульси з неймовірно точним періодом: настільки точним, що перший виявлений сигнал жартома позначили як можливе повідомлення.
Що зовні
Перша плитка: рідкісний випадок, коли астрономічна подія є і на небі, і в письмових джерелах. Спостерігачі описали нову яскраву зорю, видиму навіть удень, а сьогодні на тому місці видно хмару, що розширюється.
Третя плитка пояснює, чому це стосується всіх. Важкі елементи в земній корі та в людському тілі утворилися в зорях і розсіялися по галактиці саме під час таких вибухів: іншого способу доправити їх немає.
Хмара, що розлітається, при цьому не зникає. Вона стикається з міжзоряним газом, стискає його й запускає утворення нових зір: кінець однієї зорі стає початком наступних.
Дочитай у застосунку Miqo
Ще 1 хвилина - і квіз наприкінці. Стаття - у розділі «Космос → Зорі»
Наведи камеру телефона - відкриється App Store або Google Play.
Джерела
- Коли масивна зоря вичерпує ядерне паливо, відбувається колапс ядра з утворенням нейтронної зорі або чорної діри та скиданням зовнішніх оболонок
- важкі елементи розсіюються в міжзоряному середовищі й входять до складу наступних поколінь зір і планет