Як це влаштовано
Кільце камер. Камери розташовані по колу, кожну видно наскрізь і освітлено ззаду, тож із центру видно силует.
Вежа посередині. У ній перебуває наглядач, а вікна й освітлення влаштовані так, щоб із камери його не можна було побачити.
Невизначеність. Ув'язнений не знає, чи стежать за ним саме зараз, тож доводиться виходити з того, що стежать.
Економія. Автор наголошував саме на цьому: одна людина може спостерігати за багатьма, а поведінка змінюється в усіх.
Четвертий пункт був головним аргументом автора. Він пропонував цю схему як розумну й недорогу та вважав, що її можна застосовувати не лише у в'язницях, а й у школах, на фабриках і в лікарнях.
Справжніх в'язниць за цим проєктом побудували небагато, і працювали вони не так, як задумано. Ідея виявилася впливовішою за споруди: як архітектурне рішення вона майже не прижилася.
Чому про це говорять досі
Через двісті років філософ використав цей проєкт як образ сучасного суспільства. Річ не у вежі, а в перенесенні контролю всередину: людина, яка не знає, чи стежать за нею, починає стежити за собою, і зовнішній наглядач стає непотрібним.
Звідси й популярність цього образу в розмовах про камери, алгоритми та цифровий слід. Механіка схожа: невідомо, чи стежать за тобою зараз, і це змінює поведінку незалежно від відповіді.
Є й важлива відмінність від початкової схеми. У сучасному варіанті спостереження часто взагалі непомітне, немає ні вежі, ні відчуття погляду, тому поведінка змінюється в тих, хто про нього пам'ятає, а в решти не змінюється.
Варто також обережно поводитися з цією метафорою. Вона пояснює один механізм, але не пояснює всього: порівнювати будь-яку систему спостереження з в'язницею означає втрачати відмінності, які якраз і важливі.
Дочитай у застосунку Miqo
Ще 1 хвилина - і квіз наприкінці. Стаття - у розділі «Злочинність → В'язниця»
Наведи камеру телефона - відкриється App Store або Google Play.
Джерела
- Проєкт кільцевої в'язниці з центральною наглядовою вежею запропонували наприкінці XVIII століття
- він передбачав постійну потенційну можливість спостереження за ув'язненими за невидимості спостерігача. У XX столітті цей образ використали у філософському аналізі дисциплінарних механізмів як модель інтерналізації контролю. Реалізованих споруд за початковим проєктом небагато