Що це була за книга
Книга складалася з трьох частин: доказів того, що відьми існують, описів того, що їм приписували, і практичного посібника для суду: як допитувати, що вважати доказом, як виносити вирок.
Третя частина і була найнебезпечнішою. Вона давала готову процедуру людині без досвіду: місцевий суддя міг відкрити книгу й вести справу за інструкцією, не маючи жодного уявлення про предмет.
Вирішальним виявився не текст, а спосіб поширення. Книга вийшла невдовзі після появи друкарського верстата й пережила численні видання: в епоху рукописів такий посібник залишився б у кількох бібліотеках.
Важливо, що офіційного схвалення вона не мала. Богословський факультет, на який посилалися, заперечував це, а церковні інстанції ставилися до книги насторожено, але на титульній сторінці стояли посилання, і провінційний читач їм вірив.
Що варто уточнити
Полювання на відьом вела інквізиція, а книга була її офіційним посібником, за яким стратили мільйони жінок.
Основна частина процесів відбувалася у світських судах, а не в церковних. За історичними документами, кількість страчених становила десятки тисяч, а не мільйони, і серед засуджених були також чоловіки.
Ба більше, інквізиція в деяких місцях скептично ставилася до звинувачень у чаклунстві й вимагала доказів, яких місцеві суди не мали. Пік переслідувань припав не на Середньовіччя, а на XVI-XVII століття.
Це уточнення не робить історію менш похмурою. Десятки тисяч страчених - величезна цифра, а механізм залишається тим самим: готова процедура, зізнання під тортурами й неможливість виправдатися в системі, де саме заперечення вважалося доказом.
Саме останнє й робить такі процеси особливо жорстокими. Обвинуваченому не було чого пред'явити на свій захист: заперечення тлумачили як упертість, а зізнання - як доказ, і обидва шляхи вели в один бік.
Дочитай у застосунку Miqo
Ще 1 хвилина - і квіз наприкінці. Стаття - у розділі «Темна історія → Інквізиція»
Наведи камеру телефона - відкриється App Store або Google Play.
Джерела
- Виданий 1487 року посібник із процесів про чаклунство не отримав офіційного схвалення церковних інстанцій, а приписуване йому богословське підтвердження було оскаржене
- більшість процесів відбувалася у світських судах, пік переслідувань припав на XVI-XVII століття, а за документами кількість страчених становила десятки тисяч