Ближче до Сонця - не означає гарячіше
Меркурій - перша планета від Сонця, Венера - друга, тож логічно було б очікувати температурного рекорду від Меркурія. Але атмосфери в нього немає: вдень каміння нагрівається приблизно до +430 °C, а вночі охолоджується приблизно до -170 °C. Тепло приходить із сонячним світлом і відразу ж іде назад.
На Венері все інакше: близько +460 °C і вдень, і вночі, і на вершинах гір. Свинець там розплавився б. Планета обертається повільно, ніч триває приблизно два земні місяці, але за цей час поверхня майже не охолоджується.
Майже вдвічі ближче до Сонця, атмосфери немає. Вдень близько +430 °C, уночі близько -170 °C: тепло відразу відлітає.
Далі від Сонця, атмосфера щільна. Близько +460 °C цілодобово, без помітної різниці між днем і ніччю.
Атмосфера Венери пропускає світло, але утримує тепло
Планету повністю вкривають хмари із сірчаної кислоти. Вони відбивають приблизно три чверті сонячного світла назад у космос: Земля відбиває близько третини, Меркурій - близько десятої частини. До поверхні Венери доходить навіть менше світла, ніж до земної, - сонячними променями цю спеку не пояснити.
Світло, яке пробивається вниз, нагріває каміння. Воно віддає тепло вже не видимим світлом, а інфрачервоним випромінюванням - і саме його вуглекислий газ жадібно поглинає. А газу дуже багато: тиск біля поверхні приблизно у 92 рази більший за земний, наче під водою на глибині 900 метрів. Випромінювання застрягає в цій товщі, і назовні виходить мізерна його частина.
Якби парникового ефекту не було, а хмари відбивали стільки ж світла, поверхня трималася б приблизно на рівні -40 °C. Усе, що між цією температурою і реальними +460 °C, - робота вуглекислого газу. На Землі парниковий ефект теж є і додає близько 33 градусів: різниця не в самому явищі, а в його масштабі. І спека утримується саме внизу - що вище, то менший тиск і прохолодніше.
Звідки на Венері стільки вуглекислого газу
Вуглецю там приблизно стільки ж, скільки на Землі, - просто він в іншому місці. У нас майже весь вуглець зв'язаний у вапняках: дощ і океан мільйони років виводили його з повітря в камінь. Вивільнити все назад - і Земля матиме атмосферу, порівнянну з венеріанською.
На Венері цей відвід зламався. Вважається, що колись там була вода. Пара - теж парниковий газ: що спекотніше ставало, то більше її випаровувалося. Високо вгорі сонячне світло розщеплювало молекули води, легкий водень відлітав у космос - вода зникла назавжди, а вуглекислому газу стало нікуди подітися. Чи були там справжні океани, чи лише волога атмосфера, астрономи досі сперечаються.
Дочитай у застосунку Miqo
Ще 1 хвилина - і квіз наприкінці. Стаття - у розділі «Космос → Планети поруч»
Наведи камеру телефона - відкриється App Store або Google Play.
Джерела
- Температура, тиск і склад атмосфери - NASA Planetary Fact Sheet. Гіпотеза про втрачену воду ґрунтується на співвідношенні водню й дейтерію, виміряному зондами «Піонер-Венера» та «Венера-Експрес»