Розжарена речовина світиться відповідно до свого жару
Візьми шматок заліза й нагрівай його. Спочатку він темно-червоний, потім помаранчевий, потім жовто-білий, а далі сліпить. Матеріал той самий, змінилася лише температура - а колір пройшов цілий шлях. Поверхня зорі влаштована так само: це розжарений газ, і світиться він рівно відповідно до свого жару.
Нагріте тіло випромінює не на одній довжині хвилі, а одразу на всіх - просто в різних частках. Є хвиля, на яку припадає максимум енергії, і що гарячіша поверхня, то коротший цей максимум: він зміщується з інфрачервоного діапазону в червоний, далі в жовтий, синій і виходить в ультрафіолет. Око поєднує всю суміш в один відтінок, і саме місце піка визначає цей відтінок.
Максимум - це і є колір
Яскравість світіння за довжинами хвиль: максимум і визначає колір
Чому блакитна зоря гарячіша за червону
У побуті червона позначка на крані означає «гаряче», а синя - «холодно», і ця звичка збиває з пантелику, коли йдеться про зорі. У зір усе навпаки. Червоний колір означає, що поверхні не вистачило жару, щоб змістити максимум у короткі хвилі. За температури приблизно 3 тисячі градусів зоря червона. За 30 тисяч і вище - блакитна. Між цими краями містяться всі інші кольори.
Про розмір колір нічого не говорить. Червона Бетельґейзе - роздутий гігант, поруч із яким білий Сиріус здавався б крапкою. Відтінок повідомляє лише одне: наскільки гарячою була поверхня, від якої світло дійшло до тебе.
На такій шкалі Сонце - радше прохолодна зоря. Еталоном світла воно здається лише тому, що розташоване близько. За температурою поверхні воно міститься в нижній третині діапазону, а майже кожна яскрава біло-блакитна цятка в сузір'ях гарячіша за нього вдвічі й більше.
Сонце - близько 5500 на шкалі, де поверхня найгарячіших зір розігріта до 30 тисяч і більше
Оку все це дається нелегко. Ти розрізняєш кольори лише за достатньої яскравості; коли світла мало, працює та частина сітківки, яка не бачить кольорів, - і зорі здаються білими цятками. Відтінок помітний у найяскравіших зір і краще видно в бінокль, який збирає більше світла. А райдужне мерехтіння зорі біля горизонту - не її колір, а робота повітря: воно розкладає промінь, як призма.
Дочитай у застосунку Miqo
Ще 1 хвилина - і квіз наприкінці. Стаття - у розділі «Космос → Зорі»
Наведи камеру телефона - відкриється App Store або Google Play.
Джерела
- Механізм - теплове випромінювання нагрітого тіла та закон зміщення Віна: що вища температура, то коротша довжина хвилі максимуму. Температури поверхні взято зі спектральної класифікації та округлено
- їх прийнято вимірювати за абсолютною шкалою, яка відрізняється від шкали Цельсія на 273 градуси - за такого жару це майже не змінює картини