Як отримують таке зображення
Роздільна здатність телескопа залежить від його розміру. Щоб розгледіти об’єкт такого кутового розміру, тарілка мала б бути розміром із планету, а побудувати її неможливо - зате можна об’єднати антени, рознесені на великі відстані.
Кожна обсерваторія записує сигнал із надточною часовою міткою від атомного годинника. Потім записи поєднують, і набір антен працює як фрагменти одного величезного дзеркала.
Даних виявилося стільки, що передати їх через інтернет було нереально. Диски фізично перевозили літаками до двох обчислювальних центрів, причому частині вантажу з південної станції довелося чекати на завершення зими.
Що саме видно на зображенні
- Одночасний запис
- Диски везуть літаком
- Поєднання сигналів
- Відновлення зображення
Видно не саму діру, а її тінь: темне коло на тлі світної речовини навколо. Світло з-під горизонту подій не виходить, зате розжарений газ поруч утворює кільце, форму якого вдалося виміряти.
Щоб не видати бажане за дійсне, незалежні групи відновлювали зображення різними методами, не показуючи результат одна одній. Збіг кілець і став головним аргументом.
Перше зображення зробили для далекої гігантської галактики, а не для центра нашої: тамтешній об’єкт більший, і зображення змінюється повільніше. Центр Чумацького Шляху зняли пізніше, і це виявилося складніше через його швидку мінливість.
Дочитай у застосунку Miqo
Ще 1 хвилина - і квіз наприкінці. Стаття - у розділі «Космос → Чорні діри»
Наведи камеру телефона - відкриється App Store або Google Play.
Джерела
- Зображення тіні надмасивного об’єкта в центрі галактики M87 опублікувала 2019 року колаборація Event Horizon Telescope
- використано інтерферометрію з наддовгою базою, яка об’єднує обсерваторії на різних континентах із прив’язкою до атомних годинників. Дані перевозили на фізичних носіях. Зображення об’єкта в центрі Чумацького Шляху опублікували 2022 року