UK
ЗавантажитиЗавантажити

Що таке письмо навхрест

Редакція Miqo · 1 джерело

Чому економили папір

До поштової реформи ціна листа залежала від кількості аркушів і відстані, а другий аркуш подвоював вартість. Папір теж коштував недешево. Написати вдвічі більше на одному аркуші означало надіслати довгого листа за ціною короткого.

Цей прийом був поширеним і не вважався недбалим. Так писали освічені люди, зокрема відомі письменники, а отримувачі сприймали це як норму. Збереглося багато таких листів, і вони мають вигляд щільного полотна з літер.

Читати це легше, ніж здається. Очі досить швидко вчаться триматися одного напрямку й не помічати перпендикулярного шару.

Як це взагалі читається

  • Різний напрямок: рядки одного шару горизонтальні, а другого - вертикальні. Мозок уміє утримувати одну орієнтацію й пригнічувати іншу.
  • Різне чорнило: другий шар часто писали пізніше й іншим чорнилом, тому з часом кольори ще більше відрізнялися.
  • Рівні рядки: писали за лінійкою або за розлінуванням, тому шари не змішувалися між собою.
  • Звичка: перші рядки даються важко, але далі читати можна майже у звичайному темпі. Це навичка, а не талант.

Іноді йшли ще далі й додавали третій шар по діагоналі. Такі листи важко читати навіть із досвідом, тому архівісти зазвичай сканують їх і розділяють шари на комп’ютері, щоб не псувати очі.

Чому звичай зник

Щойно ціна листа перестала залежати від кількості аркушів, сенс економії зник. Папір теж подешевшав із появою машинного виробництва. Прийом зник за одне покоління, і вже наприкінці XIX століття виглядав старомодним.

Від нього залишилася несподівана спадщина: такі листи є цінним джерелом для істориків. У них уміщувалося більше подробиць, ніж у звичайних, бо автор не економив на словах, заощаджуючи папір.

Дочитай у застосунку Miqo

Ще 1 хвилина - і квіз наприкінці. Стаття - у розділі «Історія → Листи й щоденники»

QR-код для встановлення Miqo

Наведи камеру телефона - відкриється App Store або Google Play.

Джерела

  1. Письмо навхрест було поширене в Європі та Америці до поштової реформи середини XIX століття, коли ціна перестала залежати від кількості аркушів