UK
ЗавантажитиЗавантажити

Що таке танцювальна чума

Редакція Miqo · 3 джерела

Як це виглядало

  1. липеньОдна жінка починає танцювати на вулиці й продовжує кілька днів поспіль.
  2. тижденьДо неї приєднуються десятки містян. Танці тривають без музики й без зупинки.
  3. серпеньВлада вирішує, що лікувати треба, продовжуючи танці: виділяє приміщення й наймає музикантів.
  4. осіньЯвище поступово згасає. У записах згадують людей, які померли від виснаження.

Рішення влади здається дивним, але випливало з тодішніх медичних уявлень: вважалося, що гаряча кров має вийти через рух. На практиці це лише продовжило те, що відбувалося.

Це був не єдиний випадок: подібні спалахи в цьому регіоні описували й раніше, у попередні століття. Тобто люди вже мали готову культурну форму для такого стану.

Які є пояснення

до чого схиляється більшість істориків
Отруєння спориннямМасова психогенна реакція

Версія про грибок у зерні популярна, але погано узгоджується з описом. Отруєння споринням спричиняє судоми й порушення кровотоку, за яких тривалий узгоджений танець фізично неможливий.

Більш прийнята версія - масова реакція на сильний стрес. Рік був голодним, місто пережило хвороби й неврожай, а в місцевій традиції існувало повір'я про святого, який насилає невтримний танець.

Подібні спалахи описували й у XX столітті: напади сміху в школі, колективні непритомності на заводах, симптоми без фізичної причини в груп людей. Механізм вважають спільним, змінюється лише форма.

Важливо, що учасники не прикидалися. Люди відчувають симптоми як справжні й не можуть припинити їх власним рішенням, тому історики відкидають пояснення через обман або моду.

Дочитай у застосунку Miqo

Ще 1 хвилина - і квіз наприкінці. Стаття - у розділі «Історія → Таємниці й загадки»

QR-код для встановлення Miqo

Наведи камеру телефона - відкриється App Store або Google Play.

Джерела

  1. Спалах у Страсбурзі 1518 року зафіксований у міських хроніках і медичних записах того часу
  2. повідомляють про десятки учасників і смертельні випадки. Версія про отруєння споринням погано узгоджується з клінічною картиною ерготизму. Найпоширеніше пояснення - масове психогенне захворювання на тлі голоду, епідемій і місцевих уявлень
  3. подібні епізоди описували й у XX столітті