Звідки береться
Внутрішнє вухо визначає положення голови за тим, як під дією сили тяжіння зміщуються крихітні кристали. У невагомості вони перестають зміщуватися, і це джерело інформації повністю зникає.
Інші джерела продовжують працювати. Очі бачать інтер’єр станції з підлогою та стелею, а м’язи й суглоби повідомляють своє - і отримана картина не збігається з мовчанням вестибулярного апарату.
Основне пояснення нудоти під час сенсорного конфлікту таке: організм сприймає суперечність як ознаку отруєння. Деякі отрути спочатку порушують координацію - і про всяк випадок організм запускає ту саму реакцію, що й у разі отруєння.
Ось що спільного між космічною та морською хворобою. Механізм той самий, але джерело суперечності інше: на кораблі вестибулярний апарат повідомляє про хитавицю, а очі в каюті бачать нерухому стіну.
Як із цим дають раду
Головні ліки - час. У більшості людей стан минає за дві-чотири доби: мозок перебудовується й починає покладатися на зір та відчуття тіла, а вестибулярним сигналам надає меншої ваги.
Яка частка екіпажів стикається з цим станом у перші дні польоту - це радше правило, ніж виняток
Допомагає й організація простору. На станції намагаються підтримувати єдину орієнтацію: де стеля, де підлога, де написи, - щоб зір давав стабільну опору замість плутанини.
У першу добу екіпажу зазвичай не планують складних завдань, особливо виходу у відкритий космос. Причина не лише в самопочутті: у скафандрі нудота безпосередньо небезпечна, і це одне з серйозних обмежень.
Після повернення все відбувається дзеркально. Вестибулярний апарат знову починає працювати, але мозок уже навчився його ігнорувати - і в перші дні на Землі виникає той самий стан.
Дочитай у застосунку Miqo
Ще 1 хвилина - і квіз наприкінці. Стаття - у розділі «Космос → Тіло в космосі»
Наведи камеру телефона - відкриється App Store або Google Play.
Джерела
- Космічна хвороба руху розвивається у значної частини екіпажів у перші дні польоту й пов’язана з неузгодженістю між вестибулярною, зоровою та пропріоцептивною інформацією в невагомості
- адаптація зазвичай займає кілька діб, а після повернення відбувається зворотна перебудова