Із чого складається бездіяльність
- Помітити: у шумі й поспіху багато чого просто не потрапляє в поле зору
- Розпізнати як біду: спокійні обличчя навколо підказують, що нічого не відбувається
- Взяти відповідальність: що більше людей, то легше вважати, що допоможе хтось інший
- Знати, що робити: не знаючи, як допомогти, людина частіше нічого не робить
Другий рівень - найпідступніший. Людина озирається, бачить незворушних перехожих і вирішує, що помилилася; водночас кожен із них робить те саме й доходить такого самого висновку.
Третій рівень пояснює цю статистику. Коли свідок один, він часто втручається; коли їх десятеро, ймовірність втручання кожного знижується, бо відповідальність розподіляється між усіма й зрештою не залишається ні на кому.
Що відомо точніше
Важливе уточнення останніх років: під час зйомки реальних вуличних конфліктів виявилося, що допомога все-таки приходить у більшості випадків. Важлива не повна відсутність допомоги, а затримка й те, що втручається менша частка присутніх.
Уточнилася й відома історія, з якої почалася вся ця галузь. Пізніші перевірки показали, що деякі подробиці в газетній публікації були перебільшені: свідків було менше, і дехто все-таки телефонував у поліцію.
Історичні випадки додають інші причини. Мовчання може бути не психологічним, а розважливим: страх помсти, залежність від того, хто це зробив, відсутність місця, куди можна повідомити, і впевненість, що повідомлення нічого не змінить.
Саме тому під час аналізу таких випадків дивляться не лише на людей, а й на систему: чи був спосіб повідомити анонімно, чи захищали того, хто повідомив, і чи відбувалося щось після повідомлення.
Дочитай у застосунку Miqo
Ще 1 хвилина - і квіз наприкінці. Стаття - у розділі «Темна історія → Забуті злочини»
Наведи камеру телефона - відкриється App Store або Google Play.
Джерела
- Експериментально описано зниження ймовірності втручання окремого свідка зі збільшенням їхньої кількості
- аналіз відеозаписів реальних конфліктів показує, що втручання відбувається в більшості випадків, але із затримкою та з боку меншої частки присутніх. Обставини первинного газетного опису випадку, з якого почалися дослідження, згодом уточнили