Чий знімок розкрив структуру ДНК

Молекулу ДНК неможливо сфотографувати: вона в сотні разів тонша за довжину хвилі видимого світла. Тому її просвічують рентгенівськими променями. Промінь проходить крізь найтоншу нитку, витягнуту з в’язкого розчину, розсіюється на атомах і залишає на плівці не зображення молекули, а її відбиток - набір плям. За тим, де розташовані ці плями, і відновлюють форму.

Знімок під номером 51 зробив у травні 1952 року аспірант Реймонд Гослінг - на установці Розалінд Франклін, за її методикою та під її керівництвом. Головними були не самі зйомки, а умови. У сухому повітрі нитка стискається в щільну A-форму із заплутаним візерунком. Франклін навчилася підтримувати в камері високу вологість, і нитка залишалася в розтягнутій B-формі: плям було менше, зате їх можна було майже безпосередньо прочитати. Одна експозиція тривала близько 60 годин.

Тобі напевно знайоме це зображення: розмитий косий хрест із плям. Хрест на плівці утворюється внаслідок розсіювання на будь-якій спіралі - хоч на гвинті, хоч на пружині; кут між променями показує, наскільки круто вона закручена. Відстань між горизонтальними рядами плям дає довжину одного витка, а темна пляма зверху й знизу - проміжок між сусідніми сходинками всередині. Відсутній четвертий ряд означає, що ланцюгів два і вони зміщені один відносно одного.

У січні 1953 року Моріс Вілкінс, який працював у тому самому коледжі, показав знімок Джеймсу Ватсону; Франклін не питали. У лютому Крік отримав ще й внутрішній звіт лабораторії з її вимірюваннями. Ватсон згодом писав, що зрозумів головне майже одразу, щойно побачив хрест, - далі потрібні були тільки числа.

25 квітня 1953 року в Nature вийшли поспіль три статті: модель Ватсона і Кріка, робота Вілкінса з колегами та стаття Франклін і Гослінга з тією самою фотографією. З боку це виглядало як три незалежні результати. Автори моделі послалися на неопубліковані дані Франклін, але з посилання не випливало, що модель побудовано на них. І свій знімок вона розуміла сама: чернетка її статті про два ланцюги датована серединою березня того самого року. Франклін померла в 1958 році, за 4 роки до премії.