UK
ЗавантажитиЗавантажити

Чому ти повторюєш батьківський сценарій

Редакція Miqo · 2 джерела

Ти засвоїв це, як їзду на велосипеді

Майже все, що відбувалося з тобою до 3-4 років, не збереглося як епізоди: система мозку, що складає спогади в сюжет зі словами й датами, дозріває пізніше. Натомість інша система працює майже від самого початку - та, що запам'ятовує не події, а послідовність дій. Вона ж утримує навичку їзди на велосипеді, друкування на клавіатурі й дорогу додому.

Саме в ній записалося батьківське: з якої інтонації починається сварка, скільки триває мовчання після неї, який вираз обличчя буває в людини за секунду до крику, що роблять, коли страшно. Не як правило, яке можна заперечити, - як рух, що просто відбувається.

Тому повторення переживається так дивно. Ти не пам'ятаєш, що так робила мама, - ти чуєш її фразу вже сказаною твоїм голосом. Між приводом і реакцією не встигає поміститися думка: тіло спрацьовує раніше. І найгучніше це звучить за втоми, недосипання або переляку: під навантаженням найпростіше запускається те, що найбільше відпрацьоване.

Передається не дитинство, а розповідь про нього

Наприкінці вісімдесятих психологи придумали перевірку: близько сотні жінок докладно розпитали про їхнє власне дитинство ще під час вагітності, а через рік подивилися, як поводиться з ними однорічна дитина. Передбачення справдилося приблизно у 3 випадках із 4. Пізніше це перерахували одразу на 18 вибірках - частка збігів залишилася тією самою.

75%

Приблизно так часто поведінка дитини збігалася з передбаченням за розповіддю матері про її дитинство

Найнесподіваніше - передбачала не тяжкість дитинства. У жінок із важким минулим діти так само часто виявлялися спокійними й надійно прив'язаними, якщо мати могла зв'язно розповісти про минуле: з деталями, з визнанням болю, без прикрашання й без того, щоб провалитися в образу просто посеред фрази. Уривчаста або відполірована розповідь передбачала повторення.

Прогалину в поясненні визнають самі дослідники: те, що видно ззовні - наскільки чуйно мати відгукується на плач, - охоплює лише частину зв'язку. Решта тримається на чомусь, що досі не вдалося як слід виміряти.

Зв'язок між розповіддю батьків про дитинство й поведінкою дитини повторюється від вибірки до вибірки, але на чому саме він тримається - досі сперечаються

Тому «передається» тут не означає «зумовлено наперед». Це зміщена ймовірність: сценарій робить одну реакцію найшвидшою, але не єдиною доступною.

Перевір себе1 / 2

Чому знайома реакція виривається швидше за думку?

Джерела

  1. P. Fonagy, H. Steele, M. Steele, Child Development, 1991
  2. M. van IJzendoorn, метааналіз прогностичної сили Adult Attachment Interview, Psychological Bulletin, 1995

Далі в серії «Дитинство»

3 статті повністю на сайті, ще 3 - у застосунку

Усі статті підтеми

Ще 3 статті серії - у застосунку

Вони чекають у розділі «Психологія → Дитинство». Безкоштовно.

Тест · 14 запитаньЧи добре ти знаєш тему «Дитинство»?