Що робить прив'язаність надійною
Наприкінці 1960-х Мері Ейнсворт придумала 20-хвилинну процедуру: однорічну дитину з мамою приводять у незнайому кімнату з іграшками, мама ненадовго виходить, а потім повертається. Дивилися не на те, наскільки сильно дитина засмутилася під час розлуки. Дивилися, що відбувається в перші хвилини після її повернення.
Дитина з надійною прив'язаністю йде назустріч, за хвилину-другу заспокоюється й повертається до іграшок. У цьому вся конструкція: цікавість до світу живиться тим, що є куди повернутися. Дитина відходить від дорослого далі не всупереч прив'язаності, а завдяки їй. У звичайних вибірках такий тип трапляється приблизно в 6 дітей із 10.
Приблизно стільки дітей у звичайних вибірках належать до надійного типу
Різницю видно не в розлуці, а в момент зустрічі
Інші варіанти - не поломка дитини, а висновок, який уже зроблено про те, чого чекати від дорослого. Кожен по-своєму логічний, і кожен видно в ті самі кілька хвилин возз'єднання.
- НадійнийПлаче, коли мама вийшла. Під час зустрічі тягнеться до неї, швидко заспокоюється й повертається до іграшок.
- УникальнийЗовні майже не засмучений, під час зустрічі відвертається до іграшок. Але в таких дітей виявляли підвищені пульс і гормони стресу.
- ТривожнийЗасмучується найдужче й не може заспокоїтися: тягнеться на руки й одразу відштовхує.
- ДезорганізованийПоведінка суперечить сама собі: підходить і завмирає на півдорозі, наближається, відвернувши голову.
Надійність складається з відновлень
У 1970-х Едвард Тронік зняв інший дослід: мама грається з немовлям, а потім за сигналом завмирає з нерухомим обличчям. Дитина усміхається, гулить, махає руками - намагається відновити контакт, - а не домігшись цього, відвертається й поникає. Але цікавішим є тло цього досліду: у звичайній грі мати й немовля не потрапляють в один ритм більшу частину часу, приблизно 2/3. Різниця між парами не в кількості збоїв, а в тому, чи відновлюють вони зв'язок за секунди.
Це відновлюється переважно тілом. Дорослий бере на руки, і ритми налаштовуються один на одного: дихання, пульс, голос. Дитина ще не вміє сама виходити з паніки й позичає чужий спокій - тому працює не те, що каже дорослий, а те, наскільки він сам не тривожиться. Варто пам'ятати застереження: немовлячий тип помітно слабше передбачає доросле життя, ніж обіцяють популярні тексти, і змінюється разом зі стосунками, у яких людина живе далі.
Ритм, який позичає дорослий: видих довший за вдих
Дочитай у застосунку Miqo
Ще 1 хвилина - і квіз наприкінці. Стаття - у розділі «Психологія → Дитинство»
Наведи камеру телефона - відкриється App Store або Google Play.
Джерела
- Процедура «Незнайома ситуація» - Мері Ейнсворт, кінець 1960-х
- категорію «дезорганізований» додали Мері Мейн і Джудіт Соломон у 1980-х. Дослід із нерухомим обличчям - Едвард Тронік, 1970-ті. Частки типів - за метааналізами нормативних вибірок