Двадцять хвилин у незнайомій кімнаті
Наприкінці шістдесятих Мері Ейнсворт створила лабораторну сцену, яку відтоді повторили тисячі разів. Незнайома кімната, іграшки на підлозі, дитина приблизно року, мама й незнайомий дорослий. Приблизно за двадцять хвилин відбувається вісім коротких епізодів: незнайомець входить, мама двічі виходить і двічі повертається. Один раз дитина залишається в кімнаті зовсім сама. Будь-яку розлуку переривають раніше, якщо дитині надто важко.
Може здаватися, що головне тут - гучність плачу: чим сильніше ридає, тим гірші справи. Але плач, коли мама виходить, більше говорить про темперамент і про те, як минув ранок. Одна дитина заводиться від будь-яких зачинених дверей, інша - майже ніколи, і обидві можуть належати до тієї самої категорії.
Сама тривога при цьому поводиться передбачувано. Вона зростає, коли зачиняються двері, сягає піку в епізоді, коли в кімнаті не лишається жодного дорослого, і спадає, коли мама повертається.
Дитина сама
Тривога дитини: пік на самоті, спад після повернення
Спадає - але не в усіх це видно зовні. У дітей, які під час розлуки виглядали спокійними й діловито бавилися іграшками, пульс під час зустрічі залишався таким само високим, як у тих, хто плакав, а в деяких дослідженнях рівень гормону стресу після процедури зростав навіть сильніше. Так буває не в кожному дослідженні, але повторюється досить часто: вони не спокійні. Вони вже навчилися не показувати цього.
Усе вирішують перші секунди зустрічі
Тому спостерігачі дивляться не на двері, а на повернення - на перші хвилини після того, як двері знову відчинилися. Чи йде дитина до мами. Чи приймає втішання. Чи повертається після цього до іграшок. Три класичні реакції мають такий вигляд.
Що робить однорічна дитина, коли мама повертається
Це усереднені частки з великого огляду досліджень кінця вісімдесятих; у різних країнах пропорції помітно відрізняються. І трьома типами справа не обмежилася: пізніше описали четвертий, дезорганізований - коли дитина йде до мами й завмирає на півдорозі або наближається, відвернувши голову. Поведінка взагалі без стратегії.
Важливе застереження: процедура описує не характер дитини, а конкретну пару. З татом та сама дитина нерідко потрапляє до іншої категорії, а класифікація в рік - не вирок: вона змінюється, коли змінюються обставини в родині.
Дочитай у застосунку Miqo
Ще 1 хвилина - і квіз наприкінці. Стаття - у розділі «Стосунки → Типи прив’язаності»
Наведи камеру телефона - відкриється App Store або Google Play.
Джерела
- Процедура «Незнайома ситуація» - Мері Ейнсворт, 1969-1978. Частки типів - метааналіз ван Ейзендорна та Кроненберга, 1988: 32 вибірки з восьми країн, близько двох тисяч дітей. Пульс і кортизол у зовні спокійних дітей - Сроуф і Вотерс, 1977
- Шпанглер і Гроссманн, 1993