Як корабель топлять ще на стапелі
Стійкість судна залежить від простого співвідношення: де розташована його вага і де діє виштовхувальна сила води. Що нижче центр ваги, то охочіше корабель повертається з крену. У «Васи» вагу підняли вгору: дві гарматні палуби замість однієї, понад шістдесят гармат, висока корма із сотнями різьблених фігур. А внизу поклали стільки баласту, скільки вмістилося у вузький трюм: більше каміння туди просто не поміщалося.
Так сталося не через дурість. Швеція воювала, король хотів найсильніший корабель на Балтиці, а розміри змінювали просто під час будівництва. Креслень у сучасному розумінні не існувало: корпус будували на основі досвіду й пропорцій, а досвіду спорудження двопалубного корабля у верфі не було. Головний майстер Генрік Хюберссон помер за рік до виходу корабля в море - «Васу» добудовував інший майстер за чужими розрахунками.
Випробування, яке припинили
Корабель усе ж випробували. Віцеадмірал Клас Флемінг поставив на палубу тридцятьох людей і наказав їм бігати від борту до борту: так судно розгойдували, щоб побачити, як швидко воно випрямляється. «Васа» реагувала на кожен пробіг дедалі більшим креном.
Тридцять людей на палубі. Єдина доступна у XVII столітті перевірка остійності: порахувати її не було чим.
Біг від борту до борту. Корабель розгойдують руками й дивляться, чи охоче він повертається у пряме положення.
Зупинка після третього разу. Амплітуда зростала надто швидко. Випробування припинили - але вихід не скасували й баласту не додали.
Скасувати вихід майже нікому було: король чекав на корабель і квапив листами з війни в Пруссії, а досипати баласт означало опустити нижні гарматні порти майже до самої води. У день виходу вітер був слабкий: за мисом на «Васу» налетів порив із пагорбів, корабель нахилився, і вода ринула в порти, відкриті для салюту. За лічені хвилини він опинився на дні. Загинуло приблизно тридцять людей; слідство не знайшло винних.
Чому цю помилку тепер можна помацати
Балтійське море солонувате, і в ньому не живе корабельний черв'як, який поїдає деревину в теплих морях. «Васа» пролежала на дні триста тридцять три роки й у 1961 році спливла майже цілою - єдиний повністю збережений корабель XVII століття.
корабля в музеї - справжня деревина XVII століття
Уже на суші корпус обміряли й побачили, що він несиметричний: лівий борт товстіший за правий. Серед піднятих інструментів знайшлися лінійки різної довжини - шведський фут ділили на дванадцять дюймів, амстердамський - на одинадцять. Теслі працювали пліч-о-пліч, кожен за власною міркою, і ніхто не узгоджував ці вимірювання.
Дочитай у застосунку Miqo
Ще 1 хвилина - і квіз наприкінці. Стаття - у розділі «Історія → Великі помилки»
Наведи камеру телефона - відкриється App Store або Google Play.
Джерела
- Музей «Васа» у Стокгольмі та вимірювання корпусу, проведені його дослідниками: асиметрія бортів і лінійки в різних футах. Загибель - 10 серпня 1628 року, підняття - 1961 рік
- кількість загиблих оцінюють приблизно у тридцять людей