Одна й та сама помилка, дві різні реакції
Забуто важливий для подруги день. Далі можливі дві речі, зовні майже нерозрізненні. В одному випадку в голові крутиться сам епізод: не написати, не зателефонувати, людина чекала. В іншому крутися думка про себе: що це говорить про мене після цього, зі мною вічно так.
Тут слова плутаються. «Соромно» і «винна» в розмові вживають упереміш, і за однією фразою не зрозумієш, що людина переживає. Найчастіше обидва почуття приходять разом - питання в тому, яке переважає. Різниця помітна не в словах, а в тому, що відбувається далі.
Учора я зірвалася на доньку через дрібницю.
І що ти потім відчував?
Що я жахливий батько. Увесь вечір не міг на неї дивитися.
А якщо сказати інакше: я накричав, це було несправедливо?
Тоді я пішов би і вибачився. А так просто пішов в іншу кімнату.
Тут чутно перемикання. Поки оцінка припадає на «зі мною щось не так», робити нічого: себе не переробиш за один вечір. Щойно вона повертається до «сталося накричати», з'являється дія, у якої є адресат.
Куди спрямована оцінка
Психологи описують це як різні мішені тієї самої оцінки. Розмежування запропонувала Хелен Блок Льюїс у 1971 році, і відтоді воно тримається: провина спрямована на поведінку, сором - на особистість. Між цими двома мішенями є проміжні сходинки.
- Я загалом
- Я людина такого типу
- Так вийшло з моїми діями
- Так вийшло того разу
Унизу конкретний випадок, угорі вся особистість. Чим вище піднімається оцінка, тим менше в ній залишається того, що можна виправити: у вчинку є адресат і спосіб усе виправити, а в «я вся така» немає ні того, ні іншого.
Тому провина зазвичай штовхає до людей, а сором - від людей. Джун Тенґні з колегами показала це на багатьох вибірках: схильність до провини пов'язана з вибаченнями та емпатією, схильність до сорому - з униканням, захисною реакцією і злістю. Це самооцінки й кореляції, тому закономірність стійка, але не залізна: сором не завжди руйнівний, а провина не завжди корисна.
Мішень - вчинок. Тягне все виправити: вибачитися, переробити, повернутися до людини.
Мішень - уся особистість. Тягне зникнути: не дивитися, не телефонувати, змінити тему.
Дочитай у застосунку Miqo
Ще 1 хвилина - і квіз наприкінці. Стаття - у розділі «Психологія → Сором і провина»
Наведи камеру телефона - відкриється App Store або Google Play.
Джерела
- Хелен Блок Льюїс, «Сором і провина в неврозі» (1971)
- Джун Тенґні та Ронда Дірінґ, «Сором і провина» (2002)