Котяча мумія - це підношення, а не поховання
Їх знаходять не по одній, а цілими полями. У катакомбах Саккари, Бубастіса, Бені-Хасана згортки лежали тисячами, шар за шаром. Основний потік припадає приблизно на період від VII століття до нашої ери до перших століть нашої ери: Пізній період, часи Птолемеїв і римський Єгипет, коли паломництво до храмів стало масовим.
Логіка була проста. Кіт - тварина богині Бастет, а в інших місцях ще й левоголових богинь на кшталт Пахет. Щоб прохання дійшло, потрібен посередник, і мумія працює як лист: тіло збережене, отже, дух тварини дістанеться до божества й передасть його. До храму приходили, отримували готову мумію, жрець клав її в катакомбу - прохання відправлено. Навколо цього крутився весь цикл: котів при храмі розводили, вирощували, у потрібний момент умертвляли, бальзамували й бинтували.
Домашніх улюбленців теж бальзамували, але це був рідкісний випадок. Найвідоміша - кішка Та-міу, улюблениця царевича Тутмоса: для неї вирізали кам'яний саркофаг із написами. Різницю видно одразу: в улюбленця є окрема труна та ім'я, а в підношення - бинти й спільна яма.
Під бинтами не завжди лежить кіт
Сьогодні мумії не розгортають, а просвічують. Коли в Манчестері пропустили через рентген і томограф понад 800 єгипетських звірячих згортків, картина виявилася строкатою.
Найпростіше назвати це підробкою, але самі дослідники так не вважають. Радше у згорток клали все, що було пов'язане зі священною твариною: підстилку, шкаралупу, пісок із вольєра. Для віруючої людини цього могло бути достатньо. Обман покупця теж не виключають: за згортком не прочитаєш наміру.
Ясно інше - масштаб. Коти майже завжди молоді, а в частини з них знаходять зміщені шийні хребці, і це трактують як слід навмисного умертвіння. На тварин не чекали, а постачали їх відповідно до попиту: це було виробництво при храмі, а не кладовище.
Усе закінчилося відповідно до початку. У 1890 році до Ліверпуля привезли вантаж котячих мумій, знайдених біля Бені-Хасана, і продали з молотка на добриво - англійські поля удобрили тим, що в Єгипті дбайливо складали в катакомби. Кілька мумій забрали музеї, решта пішла в землю.
Навіщо приносили котячу мумію до храму?
Що могло опинитися всередині котячого згортка?
Джерела
- За дослідженням звірячих мумій Манчестерського музею та університету (рентген і томографія понад 800 згортків) і публікаціями про катакомби Саккари, Бубастіса та Бені-Хасана
- про ліверпульський розпродаж 1890 року відомо з газетних звітів того часу
Далі в серії «Єгипетські міфи»
2 статті повністю на сайті, ще 3 - у застосунку
